Електронні петиції

№724

03.09.2024 у місті сталась найкривавіша трагедія часів повномасштабного вторгнення (на ранок 4 вересня - 53 загинуло, 298 поранено)
Водночас наразі, де-факто, під час щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання в Україні, яку запровадив указом президент Володимир Зеленський 16 березня 2022 року. Зупиняється лише комунальний транспорт і більшість комунальних установ.
Місто не завмирає під час хвилини мовчання, немає достатньої комунікації в медіа чи заохочень для бізнесу. Адміністрація не пропагує та не підтримує культуру пам'яті на прийнятному рівні.
Люди, приватні перевізники, авто, не зупиняються під час Хвилини мовчання щодня о 9 ранку, більшість закладів продовжують обслуговувати гостей.
Немає чіткої комунікації та інструкції що потрібно робити.
Також є гучномовці, але немає голосового супроводу і пояснення.

Основна мета - запровадити чіткі артикульовані інструкції, навчити людей що робити в цю хвилину.

Пропозиція:
1.⁠ ⁠Запровадити о 8:59 перед офіційною хвилиною мовчання – голос, який буде пояснювати, що зараз Хвилина мовчання і що потрібно зупинитись, аби подякувати й вшанувати.
2.⁠ ⁠Запустити цей звук (голос + відлік) у всіх районах. пропоную запустити у гучномовцях (якщо їх немає у районах, то встановити), або можливо це можна зробити через систему оповіщення повітряної тривоги.
3. Запровадили соціальну рекламу на місцевому радіо, телеканалах, у газетах, на електронних табло на зупинках,на рекламних майданчиках, що належать місту (сітілайтах, бігбордах, екранах). Де мешканцям і гостям міста пояснювали б, чому лунає це оголошення та що потрібно робити, коли його чути
4.⁠ ⁠Заохотити місцевий бізнес та креативників долучитися до ініціативи.
5.⁠ ⁠Зробити обовʼязковою Хвилину мовчання на всіх засіданнях, а також усіх публічних і неофіційних подіях, які відбуваються в місті.

Пам’ять допомагає творити зріле суспільство, допомагає усвідомити досвід та не повторити трагедій минулого. Сьогодні важливо закласти фундамент на якому ми вибудовуємо культуру пам’яті.
Це той мінімум який кожен містянин може зробити своєю щоденною рутиною – не забувати про військових і цивільних, які загинули внаслідок російської агресії.
І це той мінімум — який може зробити місто.